Як змінилася відвідуваність ресторанів і готелів в Україні: головні тенденції HoReCa у 2022–2025 роках

За останні чотири роки український ринок HoReCa пройшов глибоку трансформацію. Повномасштабна війна змінила не лише кількість відвідувачів у ресторанах і готелях, а й саму логіку споживання послуг. Якщо раніше ключовим показником була частота візитів, то сьогодні  на перше місце виходить цінність кожного гостя та кожного відвідування.

У 2022 році відвідуваність закладів HoReCa скоротилася в середньому на 20–30% у порівнянні з довоєнним 2021 роком. Частина ресторанів і готелів припинила роботу, частина працювала нестабільно. Туристичні потоки практично зупинилися, а населення різко скоротило свої витрати на відпочинок та розваги. Для бізнесу це був період швидких рішень: оптимізація меню, зменшення форматів, активний розвиток доставки та робота з локальною аудиторією. Саме тоді стало зрозуміло: попит не зник — він змінив форму.

У 2023 році ринок почав поступово відновлюватися. За галузевими оцінками, відвідуваність у ресторанному сегменті зросла на 10–12% у порівнянні з 2022 роком. Водночас середній чек збільшився на 18–23%. Це означало нову реальність: навіть за меншої кількості гостей виручка могла зростати. Натомість такі показники часто були результатом зростання витрат закладів харчування та готелів та відповідно, вартості меню і послуг проживання. Тож бізнес почав переходити від моделі «масовості» до моделі якісної та більш усвідомленої пропозиції.

У 2024 році відвідуваність знову знизилася — орієнтовно на 3–7%, особливо у другій половині року. У 2025 році цей тренд зберігається. Українці відвідують ресторани та кафе рідше, але частіше обирають заклади «для події», зустрічі або особливого приводу.

Так формується стійка модель сучасного HoReCa-ринку: менше візитів — вищий середній чек.

Ресторанний сегмент виявився найбільш гнучким. У 2022 році відвідуваність ресторанів і кафе скоротилася на 25–30%, але вже у 2023 році саме цей сегмент показав найшвидше відновлення.

Ключову роль зіграли:

• робота з локальною аудиторією;
• доставка та формати «to go»;
• спеціальні події та сезонні пропозиції.

Середній чек став основним компенсатором зниження трафіку. Гості приходять рідше, але витрачають більше — і це тренд, який зберігається у 2024–2025 роках.

Серед головних факторів впливу на ресторанний бізнес сьогодні  — інфляція, енергетичні витрати, кадровий дефіцит та конкуренція з доставкою. Виграють ті заклади, які інвестують у сервіс, лояльність та чітке позиціонування. Наразі це все складніше робити – через кадрову кризу про сервіс часто важко казати. Ресторатори жаліються, що якщо раніше шукали і відбирали кращих, зараз шукають «хоть кого-небудь» як на кухню, так у зали. Відтік молоді за кордон лише посилив кадрові прогалини галузі. І якщо взимку піковий період свят ще можна перекрити, то вже з весни-влітку перекривати нестачу кадрів буде суттєво важче, що знову призведе до погіршення сервісу в закладах.

Натомість енергетична криза останніх місяців призводить до зростання відвідування кафе та закладів харчування,  які можуть запропонувати гостям страви та напої під час вимкнення світла та відсутності можливості приготувати їжу вдома чи гарячу кави в офісі. У великих містах відмічають зростання відвідувань фуд-кортів та закладів швидкої їжі, що заздалегідь змогли забезпечити сервіс для своїх клієнтів. 

Готелі: повільніше відновлення і висока залежність від факторів

Готельний сегмент постраждав сильніше за ресторанний бізнес. У 2022 році завантаженість номерного фонду знизилася на 35–50% через зупинку міжнародного туризму та скорочення бізнес-поїздок.

У 2023 році готелі частково відновилися за рахунок внутрішнього туризму та довготривалого проживання. Завантаженість зросла на 10–15%, але так і не повернулася до довоєнних показників.

У 2024–2025 роках готельний ринок перебуває у фазі обережної стабілізації. Без повноцінного міжнародного туризму та подієвого сегмента готелям складніше нарощувати відвідуваність. На відміну від ресторанів, підвищення тарифів не завжди компенсує нестачу гостей.

Посилення заходів обліку військовозобов’язаних та мобілізаційні заходи призвели до зменшення подорожей чоловіків, як на відпочинок, так і у відрядження всередині країни. Це суттєво відобразилося на показниках діяльності готелів. За підсумками 2024 року заповнюваність номерного фонду у Рівному скоротилась на 8 %, Львові – на 4 %, Вінниці – на 3 %. Натомість у Києві та регіонах, наближених до фронту відмічали незначне зростання (в межах 1-2 %) за рахунок міжнародних місій, волонтерів та журналістів.
Слід зазначити, що вагому роль у показниках діяльності готельного бізнесу відіграють іноземні туристи. Україна традиціно привалювала іноземних гостей мальовничими містами, недорогим відпочинком та медичним туризмом. Суттєвий спад фіксувався під час коронокризи у 2020 році, наступний – став результатом початку повномасштабного вторгнення росії. Наразі, навіть попри війну в країні та безпекові ризики країна продовжує привертати відвідувачів, а туристичні потоки поступово зростають.

Київ, Львів і західні області демонструють вищу стійкість та швидше відновлення. Прифронтові регіони залишаються більш уразливими, безпекова ситуація стає вагомим фактором як при виборі місця організації бізнеса підприємцями, так при виборі міста відпочинку українцями та іноземними гостями.
Динаміка туристичного збору за регіонами України демонструє зміни вибору міста відпочинку і опосередковано змальовує картину попиту на послуги HoReCa в усіх сегментах, зміщення бізнесу на захід та центр країни.

Тож враховуючи поточні показники ринку HoReCa в різних сегментах можемо прогнозувати, що найближчим часом український готельно-ресторанний бізнес уже не повернеться до моделі масової відвідуваності. Нові анонсовані проєкти будівництва готелів та формати нових ресторанів спрямовані здебільшого на ексклюзивність послуг чи меню, що посилять привабливість для відвідувачів навіть попри вищі ціни.